uka_didych: (копійка)
Кажуть, щоб мрія збулася, для початку її потрібно озвучити.
Ця мрія у мене виникла ще в шкільні роки, коли однокласниця розповідала, як вони з сім'єю об'їздили всю Україну автом з наметом. Я її не озвучувала, і навіть толком не формулювала, вона в мене спала десь у підсвідомості.
Аж поки три роки тому ми не поїхали на море автом через Умань і Меджибіж. А потім наступного року - Білгород-Дністровський і Первомайський музей ракетних військ - теж по дорозі. Торік ми вже свідомо мандрували Гуцульщиною і Закарпаттям, а цьогоріч - Тернопільщиною, зачепивши Рівненську і Волинську області.

Детальніше з фото писатиму згодом під замком, а зараз після розбору фото коротко.
16 пунктів за 6 днів, дві ночі в наметі, три в мотелях-готелях з різних причин.
КОпієчка наша не підвела, навіть порушила цього разу традицію серйзної поломки в перший день мандрівки. Чуток забарахлила в передостанній - але почистили контакти і поїхали далі.
Маршрут дещо відрізнявся від планованого: Рожнятів - Крилос - Галич - Бережани (+Рай) - Микулинці - Теребовля - Скалат - Збараж - Залізці - Вишневець - Кременець - Білокриниця - Остріг - Дубно - Тараканів - Олика - Луцьк - Львів.

Застереження для водіїв: за жодних обставин не скорочуйте по карті з Залізців на Вишнівець, ліпше таки через Почаїв. Якщо у вас щось трохи крихкіше нашої копійки - ви там просто не пройдете.

Ще одна нерекомендована дорога - скоротка на Дубно через Мізоч в об'їзд Рівного. По перше, там можна заблукати (що ми успішно і зробили) - так грамотно розставлено вказівники, і так гарно посилають місцеві (у кожного своє бачення оптимальної дороги), а по друге, там половина дороги - бруківка, що пам'ятає ще батюшку-царя.

Якщо їхатимете на Теребовлю, в якій жодного готелю, дуже раджу мотель і кафе Grand в селі Дружба дорогою з Микулинців. Обов'язково замовте вареники з вишнями - вас сильно здивують і якість, і кількість, і рахунок. А ночували ми там п'ятеро за 150 грн.


Я до останнього вагалася між мандрівкою і спокусою повалятися десь на Закарпатті, але зараз ні грама не шкодую, що вибрали мандрівку. Я отримую неймовірну насолоду від дороги, краєвидів, мотелів, ночівлі в наметі і придорожніх кафе. Діти, як виявилося, також.

Далі буде під замком. Якщо комусь кортить читати, а ще не в друзях - свистіть в коменти.
uka_didych: (копійка)
Чоловік ще остаточно не знає, чи буде в нього відпустка, але якщо буде, то один із варіантів її проведення - автомандрівка з Рожнятова на Тернопільщину і назад в Рожнятів (а може спершу до Львова). Оскільки Тернопільщина для мене - Terra incognita, то потребую порад, що варта подивитися, куди заїхати, де можна гарно переночувати (намет в багажнику), а навіть провести днівку на березі річки.

А може є десь в мережі готові описані маршрути?

Наперед вдячна.
uka_didych: (га?)
А розкажіть щось про санаторій Юність в Симеїзі. Як ви думаєте, можна туди (чи ще кудись) пустити майже 12річну дитину без батьків (в складі групи). А то нам пропонують путівку за дуже привабливі гроші на 24 дні, а я дуже боюся.
uka_didych: (мандри)
А ми в суботу були в Бубнищі. Умудрилися не взяти фотоапарат - Лідка заявила, що фотоапарат несе вона і в останній момент, коли взувалася, зняла з шиї.

Тому фотографій не буде, але рекомендую почитати про ці скелі тут - якщо ви ще там не були, то обов'язково захочете побувати.

Мене дуже приємно здивувала організація там території.
З одного боку цивілізація - смітники чи не вздовж усієї двокілометрової дороги і всюди довкола скель, справді чисто, бесідки зі столиками і кострищами теж уздовж всієї дороги, кафе з приємною територією, котрі наче і в лісі, але не за рахунок лісу - маленькі колибки, посипані доріжки поміж височезними деревами, використаний природний рельєф, все, включно з дитячим майданчиком, - з дерева, але не з буку, котрий росте довкола, а зі смереку. І, що неймовірно здивувало після Ужгорода, де ми не могли ніде розрахуватися карткою, вони приймають платіжні картки! За 2 чи три кілометри до найближчого села, яке саме по собі геть глухе, без відділення банку!

І в той же час спокійно можна стати наметом чи цілим табором неподалік скель чи над річкою, заїхати під сам камінь автом - є місце, де поставити, за в'їзд 20 грн. Ніяких Тобі обмежень - лише чистоти дотримуйся. Тобто прекрасні комфортні і ненапряжні умови як для тих, хто відпочиває "цивілізовано" - з автомобілем і готовністю потратити гроші, так і для тих, хто звик пересуватися на своїх двох і "все своє ношу з собою". Таке поєднання саме по собі приємно здивувало, бо зазвичай там, де розраховано на цивілізованих туристів, "дикарям" місця вже нема.
Недолік один - дорога. Від Болехова до самого Бубнища асфальт в ямах, а далі 2 чи 3 км - гравійна дорога, порізана водою, котра тут сходить після кожного дощу. Ми з жалем спостерігали за паркетником, який буквально зішкрібав своє дно на цих каменях. Але, якщо машина достатньо висока, то проїзд цілком нормальний.

Окремо хочу порекомендувати водоспад. Внизу, одразу біля шлагбауму спитайте охоронця, він покаже. Дуже цікавий каскад водоспадів. Скеля виходить з землі рівними широчезними пластами, із них перекочується річка - наче впоперек русла хтось позаганяв широкі пластини від берега до берега. А поверх верхнього шару ще й впадає притока - взагалі дуже цікаво.

Одним словом, треба буде поїхати ще раз, уже з фотоапаратом.
uka_didych: (копійка)
Ми у Львові з вівторка. Але жж лежав, то ж пишу нині. Сподіваюся, не всі звідси повтікали, і комусь буде цікаво це все читати.
Фотографії дивіться тут. Я дозалила на пікасу, і слайдшоу оновилося. Початок мандрівки тут і тут.

Отже, ми переночували в Рахові в Смерековій хаті у дуже гостинного господаря, спакувалися під дощем і поїхали. Читати про мандрівку )

Але мандрівка вдалася на славу. А ще привезли до своєї колекції 4 горнятка (пора стелаж робити) і нову страву в раціон - бограч. І зрозуміли, що пора купувати новий намет, бо тісно.
Натупного разу думаємо на Тернопільщину.
uka_didych: (копійка)
В цій поїздці нам шалено везе на людей. Вчорашній майстер провозився під капотом понад пів години. Прочистив свічки, щось там у карбюраторі, перевірив запалювання, проблема залишилася - двигун шарпався і глох на холостому. Після ще кількох потикань, з'ясувалося, що пробема в бабіні (?). Нам показали, де її можна купити (Богдан сам поміняв без проблем за 10 хвилин) і.... не захотіли брати грошей. Після того, як Богдан таки з горем пополам щось майстрові втулив, той вже букваьно на виїзді нас упіймав і впорскнув в замок масло, бо туго ходить.

Поки ми доїхали до Рахова, то чітко сформувалося бажання ночувати не в наметі. В горах дощ, улоговина вузька, поставити намет в стороні від ріки і дороги - ніде. Поки спустимся далі - стемніє. На повороті на Мукачево біля самого ринку наткнулимя на готельчик. Вільним був один двомісний номер. Господар - неймовірно приивітний. Без зайвого нав'язування, просто хороша привітна людина. Нам доставили матрас, додали постіль, зсунули іжка, і замість того, щоб дати знижку на додаткові місця, дали знижку на номер загалом. Тобто замість взяти 220 грн з двох людей і не мати клопоту, він взяв 180 з 5 людей. І сильно розпачав, що не може забезпечити нормального комфорту.

То ж ми відмилися, виспалися, позаряджали батареї, і я оце строчу сидячи на ліжку.
За вікном цяпотить, зараз будемо пакуватися і рухатися далі.
uka_didych: (копійка)
Ухх, ну і дороги на франківщині!
Хотіли потрапити в музей Марійки Підгірянки в Білих Ославах, то ж замість людської дороги на Коломию, поїхали на Надвірну, Делятин і звідти в Яблунів і на Косів. Дороги нема, один напрямок і колдобини. Хоч би грейдер пустили - було б краще.

Але вражень купа. В білих Ославах діям дали поносити старі кожухи і бесаги. Переглянули експозицію. Думала, дітям буде ще нецікаво, а ні - слухали, розпитували. Орися перед тим робила в школі проект про МП, то ж добре в темі.

Планували ночувати десь за Косовом. Але за Пістинню побачили "Маєток Святого Миколая", заїхали глянути. Була 7 вечора, але фантастичний сторож пустив нас, відкрив всі кімнати. Дивовижно, яку красу вміють люди робити за невеликі гроші, і тим більше шкода, що знаєш, які часом гроші вбухують в хороші ідеї, і як їх вміють спустити на ніц. Дядько-сторож пустив на теритоію з наметом. Ще й показав, де взяти воду і молоко. При тому вранці навідріз відмовився від грошей. Як і пані, в якої брали молоко. До того ж вона ще й пригостила дітей кремзликами зі сметаною. Люди там - окрема тема. Фантастистично щирі, відкриті і безкорисливі.

Нині ми вже снідали в Косові, і наступним місцем вражінь був музей визвольних замагань. Ще один приклад, коли справжня любов до справи і ентузіазм дозволяють зробити за копійки велику справу. В експозиції на одну кімнату ми простирчали дві години, і ледве звідти діей витягли. І ніякого "не рухати, руками не торкатися". Все брати, все рухати, все міряти, натискати тощо.

Потім був перевал в страшну грозу, і зараз стоїмо в Верховині, в місцевих автомайстрів. По вчорашніх колдобинах позакидали свічки так, що вони не пропалюються, і збили запалювання. Плюс, як виявлося, в Косові на WOG жахлива 92-га. Тож якраз в ту зливу і на вузькій серпантинній дорозі на перевалі машина почала шарпатися і глохнути на холостому. Тому, поки копаються в карбюраторі і свічках, я зловила мтс, і поки не здохла батарея, шрайбаю :)

Фотки будуть вже мабуть після повернення. Хіба би в Ужгороді зловили халявний вай-фай.
uka_didych: (га?)
Друзі, хтось нещодавно вішав у жж знимки прикольної кнайпи по типу "Деци у нотаря" чи не від того ж власника.
А нагадайте но, хто і що?
Бо не можу навіть згадати, в якому місті, не кажучи вже про назву...


ндя... ото спитала...
"піди туди, не знаю куди, принеси то, не знаю, що"
але ж друзі у мене геніальні, все одно знають, про що я. правда?
uka_didych: (копійка)
Отже, ми повернулися з відпочинку.

як це було. частина 1 зі знимками ) далі буде, як стане натхнення.
uka_didych: (мандри)
Повернулися.

Повертатися до реальності важко.

Спробую викласти звіт згодом.
uka_didych: (га?)
Одеські і Миколаївські друзі, а підкажіть но...

У зв'язку з наближенням відпустки виникло запитання про адреси і розклад Богослужінь храмів (капличок) УГКЦ в Одесі і Миколаєві. Про Очаків, я думаю, запитувати нічого.
Буду вдячна за будь-яку інформацію.

Крос-пост
uka_didych: (мандри)
У вівторок приїжджали Нитка з Андрієм. Їм не вдалося взяти квитки до Миколаєва, то ж ми зустрічали їх з потяга в Одесі. всього потроху і кілька знимок )
uka_didych: (мандри)
Прирїхали ми в неділю ввечері, а в понеділок першим ділом пішли на пляж. Вітер був сильний і мені було холодно лізти у воду (чоловік, звісно, тут же пригадав мені зимові купання в Опорі). Діти з татом покупалися, але Богдан зважив на моє стогнання і запропонував їхати в Ольвію. Дарця, почувши про розкопки, застрибала на одній ніжці, ми спакувалися і поїхали. На під'їзді до Парутина згадали, що це понеділок, музейний вихідний, але там виявилось відчинено. Екскурсію м не брали, і як виявилося, не дарма. Місцеві охоронці за сумісництвом непогані екскурсоводи. Всюди поводив, все розповів. На дитячі намагання лазити по каменях сказав "взагалі-то не можна, нас за це сварять... але ж це діти, ми самі недавно такими були..."
Фотографій з Ольвії багато, але більше прицільно знімали камені для Марчика [livejournal.com profile] leomarek , а діти носилися по всій території, тому цікавого для загалу мало.

uka_didych: (мандри)
Вранці ми почали знайомитися з місцем, господарем, умовами.
До нашої диспозиції була двоповерхова дача на березі Березанківського лиману. Навпростець до води було хвилини 2 ходу, до пляжу - хвилин 5.
ще подробиці і фото )

uka_didych: (мандри)
Умань нас зустріла дуже привітно. а от Одеса... )




uka_didych: (мандри)
Прокинулися вранці, роздивилися, перекусили і поїхали далі. Тільки розкочегарилися, проскочили Хмельницьк, і...
що трапилося )



uka_didych: (мандри)
Я повернулася.
Троха чоколядова, замахана, лінива і відчуття, наче з танку вилізла - не в курсі нічого.
Хоча ні. дечого іже в курсі. Нових цін на пальне (ага, до Львова, ледь не на парі доїхали) і курсу валют.

Якщо вдасться впоратися з власною лінню, то розповім все по-порядку.

Отже, з чого все починалося.
день перший )



March 2017

S M T W T F S
   1234
5 67891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 24th, 2017 10:27 am
Powered by Dreamwidth Studios