uka_didych: (Default)
 Рубрика ‪#‎мамаволонтер‬

Вчора перед виходом закалапуцькала налисники (не через масляну - в нашій сімейній традиції цього нема, - просто захотілося). Розраховувала ввечері насмажити і зробити начинку. Дорогою додому купила серця. 
Приїхала - Риська вже смажить. Лається, бо в нашій півсотлітній пательні вкотре перегоріла ручка, треба тата, щоб виточив нову.
- Мама, треба нормальну пательню!
- це чудова пательня!
- Я хочу тефлонову!
- Поки я тут господиня, тефлону в цій хаті не буде. Це прекрасна пательня, просто приїде тато і зробить нову ручку.
- Шо-шо? Хто господиня??? Мам, коли Ти останній раз на кухні щось робила?

блін...

Поки я пішла в ванну, діти досмажили налисники, принесли з пивниці мармоляду, поїли, доварили серця, і схрумали їх, як насіння. Навіть мені десяток лишили...

uka_didych: (ранок)
Про те, що язичок в мене нехороший, і ліпше не ляпати те, що думаю, я засвоїла давно. Бо як ляпну, а ще, не дай Бог, комусь під руку, точно клопіт буде.

Але цього місяця мій язичок щось особливо розгулявся. І всьо по кишені і по нервах.

Почалося з радіатора в авті. Він потік вже давно. Богдан періодично заливав туди якісь герметики, воно його латало, а за якийсь час знову починало сльозити. Коли він вкотре потік, я наївно запитала, чи не простіше купити новий. Мені пояснили ціну питання, і я заспокоїлася. Але ж запитала то вголос!
Ми були в Рожнятові, Богдан вирішив спустити воду і промити радіатор і зірвав заглушку. А її ж не навариш так просто. Та ще й зварку знайти, то час...
Хотіла новий радіатор? Буде! Але ж ми не просто попали на гроші, а ще й на клопіт... Ні в Долині, ні в Рожнятові мідного радіатора для копійки нема (вони дорогі, народ навіть старі машини переробляє під алюмінієві, ну або варить-латає старі радіатори). В Стрий продзвонювали, то всі продавці казали "Не знайдете"... Довелося Богданові махнути до Львова і назад, по радіатор. А потім його ставити, щоб наступного дня поїхати за дитиною в табір...

А ще після чергового погано випраного шмаття нашим стареньким індезітом я ляпнула "як зламається, майстра не кликатиму, купуємо нову". Два дні! Треба було тільки два дні, щоб мій язичок втілився в калюжу води під пралькою. За день чи два до від'їзду! Тобто брати нову ніколи. Зате цього часу стало, щоб сплавити стару в добрі руки.
Але ж я не можу наговорити лише на гроші, але ж і на клопіт!
Вчора ми взяли пральку, доставили в той же день (за відповідну плату). Прокрутила я її без білизни, загрузила білизну, вмикаю, а вона... не вмикається!!!
Тут вже треба віддати належне Фокстроту. Вони спробували відправити мене в сервісний центр. Але мене шляк трафив. Мало того, що я платила за доставку в той же день, наголошувала, що мені це важливо, а вона того ж дня накрилася, і я день втратила (а прання після поїздок - огогого!), мало того, що не минуло і законних для повернення 14 днів, як вона накрилася, так я ще маю втратити пару днів на спілкування з сервісом, і добре як не тиждень-два на ремонт?
Мабуть, тон у мене був дуже переконливий, бо дядечко на тому кінці дроту лише заїкнувся щось про неавторизоване підключення (тикнути два шланги на місце старих моя Лідка втрафить), але не наполягав, а попросив залишити телефон, вони узгодять процедуру і віддзвонять. Я була готова їхати в магазин (він поруч) і оформляти повернення (робила це раз в ельдорадо - купа папірчиків і 40 хв. часу). Аби лиш поміняли. Через півтори години віддзвонила сама, готова до словесної перепалки. Натомість мені після представлення відразу сказали - привезуть нині заміну. І таки привезли!
З вантажниками ми мило поспілкувалися і попрощалися, побажавши одне одному, аби вже остаточно.
Наразі пере.

Тепер треба взяти себе в руки і притримати язичок за зубами. Бо матеріалізації ще одної такої хотілки наш бюджет може не витримати...
uka_didych: (діти)
Щось трохи важко...

Після тижневого відпочинку залишилася в Рожнятові сама з дітьми, бабусею і купою роботи.

Діти трохи перестуджені. Так і не розберу, чи в Берегово перестудилися - вітер був холодний, а голови мокрі, - чи таки вірус підхопили. За перебігом більше схоже на вірус, але контактів наче б то і не було. Тим не менше, вже відкашлюються, і слава Богу.

В Дарки почалася підліткова криза. На прохання щось зробити часто чую "не буду", але наразі вдається гасити, то прикрикнувши, то пояснюючи. І гризеться з Лідкою шалено. Лідка наймолодша, розбалувана, діставуча, а Дарка не терпить посягання на свій простір. В неї то дуже гостро.

А Риська то виніс мізків. Енергія з неї так і пре. Вона звикла до активного життя, щоденних тренувань, а тут - розслабон, а читати, на відміну від Дарки, їй не хочеться. З одного боку, то добре, бо маю від неї багато допомоги - і на кухні, і зганяти в магазин, і прибрати - вона безвідмовна. З іншого це проблема, бо не пасує її ганяти, коли інші б'ють байдики, а іншим зовсім не горить до роботи. Ну і коли якоїсь такої роботи нема, то вона собі її шукає і в процесі виносить всім мізки. Для прикладу, нині в нас в планах тортик і фаршировані перці, то вона вже від учора поривається молоти печиво, раз 5 збиралася робити крем з гарячого згущика і що 10 хвилин питає мене щось про перці (а коли, а в якому баняку, а що ще треба готувати, а воно ще не вистигло, а можна я ще дочищу і т.д.). Крім того вона вже тиждень намотує круги довкола пакетиків з насінням і поривається щось сіяти. Нині таки пішла, скопала кицик в квітнику і посіяла гвоздику, все це супроводжувалося купою питань, коментарів тощо. Зважаючи на те, що я намагаюся паралельно працювати, це все добряче виводить з себе. Але намагаюся не прибити.

Зараз спека. Діти взялися мити машину (Богдан лишив її тут на тиждень), просять підключити шланг до мотору з криниці. Довелося відмовити, бо ж пообливаються, а ще не здорові - і знову виносять мізки.

Одним словом, тре нерви лікувати або терміново викликати Богдана - в них відразу з’явиться об’єкт для прикладання зайвої енергії...
uka_didych: (га?)
Прокинувшись вранці, ліниво клацали канали на ТВ. Око зачепилося за телемагазин - там "за смішні гроші", всього 120 грн, пропонували страшно необхідну нам річ зі смішно назвою "вишнеколупалка".
Жарти жартами, але після дрилювання двох ящиків вишень допотопним "шприцом" з пружинкою, який залишає мозолі на пальцях, а до того ж ще й окислюється, я справді мрію про щось цивілізованіше. Але 120 грн за китайську пластмасу...
Проте, в нет ми таки полізли за адресою, вказаною на екрані. Ага, ще +40 грн за доставку. Блін, таки задорого...
Вирішили пошукати відгуки, чи воно хоч працює. Загуглили.
Перше посилання - ха, вже 88 грн. + доставка
Друге посилання - 55 з можливістю самовивозу зі Львова
Третє - 45 грн і самовивіз з Сихова.

Мабуть, я таки її куплю.
У когось, може є? Воно працює чи просто викинемо гроші? А може, хтось дешевше бачив?


Лінк веде на найдешевший наразі варіант.
uka_didych: (діти)
Зараз буде реклама, але, нажаль, непроплачена.

Всі бачили в телерекламі: попшикав, зачекав, витер губкою і блистить?
І що? В когось виходило як в рекламі?
Особливо з бризками жиру біля плити?
Або на витяжці?
Або на кухні на шафках, там де воно таке липке і з залиплою пилюкою?

А в мене нині вийшло!!! Отак як в рекламі, попшикала, і те, що я завжди, тяжко довго і не до кінця відтирала, просто потекло жовтими патьоками донизу. І ціна питання - всього лиш 20 гривень.
Отака от фігня:


Дякую карапузу з ДП за наводку!
uka_didych: (діти)
Задля зменшення бардаку в хаті я вже давно підгледіла у флай-леді ідею і поставила смітники у кожній кімнаті. До недавна працювало. А тепер, схоже, повернеться проти мене.
Котяра здогадався, що зіжмакані папірчики, якими так класно бавитися, можна добувати лапою зі смітника. В результаті я періодично збираю по хаті сміття - і це не за дітьми. Це ще добре, якщо в процесі він не перевертає ціле відро. Бо тоді виходить щось таке:
стирене фото )


А ще тому звіру вночі інколи сумно і хочеться полювати. Тоді він вилазить на умивальник і впольовує з гачка на стіні прихватки з фартушками. Вранці збираю їх в різних закапелках квартири. Про свої клубки взагалі мовчу. Найприкріше, що замість бавитися ними, він методично і цілеспрямовано перегризає нитки - на багато дрібних кавальчиків...
uka_didych: (діти)
Магнітна рейка для ножів довжиною 30 см з сильними магнітами (важкий ніж і ножиці не відпадають). 
Купила за 20 грн у "все по 2 грн" на верхньому Шуварі
(мо, комусь цікаво)
uka_didych: (діти)
Я не спец по кухні, рецептура в нас максимально проста і звична.
А оскільки зараз сезон яблук, і привезли ми їх з Рожнятова дуже багато, то це хіт нашого меню.

3 скл. квасного молока (кефіру, сирватки),
порошок до печива, 
3 яйця
сіль, цукор
Все це змішати міксером з борошном, щоб отримати густе тісто - густіше, ніж звично на оладки, бо від яблук зрідне.
4-5 великих яблук натерти на грубій тертці і вимішати з тістом.
Накладати столовою ложкою на розігріту пательню з олією. 
uka_didych: (Default)
Начитавшись у  [livejournal.com profile] helma про організацію побуту з дітлашнею, організувала своїм старшим чергування на кухні. В обов'язки чергового входить миття посуду і прибирання на кухні після їжі. Робила це радше з виховною метою, бо щось мені виглядало, що оте миття посуду особливо часу не забирає.
 
Триває вже місяць. І знаєте що? Це капець, яка допомога!

А заодно розкрилися цікаві особливості дітей. Дарка, яку до роботи треба гнати силою, і яка на початку з усіх сил опиралася новій "трудовій повинності", як тільки усвідомила, що не відмажеться, - чемно, без нагадувань, акуратно і докладно виконує свій обов'язок. А от господинька Риська так і норовить "забути", "не помітити" баняка і ще всіляко схалтурити :)
uka_didych: (га?)
Є в Рожнятові холодильник, Мінськ 12Е. Я не знаю, якого він року випуску, але купили його в 79му або 80му.
Будь моя воля, я б його замінила на новий. Бо розморожувати його треба хоча б раз на 2 тижні. А коли морозилка намерзає, в основній камері холоду обмаль (вчора мені молоко прокисло :( ). Але я не про це.

Холодильнику 30 років! В ньому зламалася лише 1 пласмаска, все решту цілком живе і справне. Він має підлу систему розморозки за кнопкою. Тиснеш кнопку - і мотор вимикається, за якийсь час вмикається.

Підла, бо ця кнопка поруч з тою, яка вимикає світло при замиканні дверцят. Додайте сюди цікаву дитину і решту додумайте самі.

Так от, через 30 років ця система працює!
І всі канали, за якими вода стікає в піддон під час розморозки - теж живі!
І взагалі, єдиний непродуманий момент - це широкий піддон без виїмки для зливу - мені ще жодного разу не вдалося вилити з нього воду, не розливши. Все решту продумано так, що розморозка відбувається абсолютно сухо, без калюж води довкола (якщо, звісно, не спішити, і не виймати вставку під морозилкою, щоб повикидати кавалки льоду і прискорити процес).

Одним словом, я зрозуміла, що оцей от старезний холодильник набагато краще продуманий за сучасні...

До чого це я? А ні до чого, просто так...
uka_didych: (ранок)
Другий день живу нічним життям.
Вдень така спека, що час, проведений за компом, - потрачений впусту. Мізки скручуються в трубочку, плавлятся і виділяються з потом... Працювати вдень доводиться - принаймні, щоб відповідати на термінові запити. Але повноцінно працюється лише після 10ї, коли домашні лягають, а в хаті встановлюєтся прийнятна температура.
А працюється зараз - легко і приємно. Єдиний недолік - ніхто завтра поспати не дасть довше 10ї...

А діти нині навіть на ріку не просилися. Туди йти хвилин 5-10 по спеці, а на подвір'ї - басейн з водою. Так і провалялися в ньому цілий день.
uka_didych: (Default)
Здається у флай-леді підглянула чудову ідею - хлібниця з дощечкою для нарізки замість покришки. Тепер у мене ще одна хочука. Але ж ціна...


uka_didych: (клітка)
Колись давно я купувала макарони "Тая".
Бо вони були тоді найдешевші. Це була єдина причина.
Я не відрізняла макаронів за смаком, хоч і припускала, що дорогі "італійські" можуть бути якісь особливі. Однак платити вп'ятеро за воду з мукою я не готова.
А потім "Тая" раптово зникла з крамниць.
Чому - не знаю.
Кілька років брали то "Хуторок", то "КМФ", то ще щось - теж за принципом ціни.

І от десь зо два тижні тому в "Метро" я знову побачила "Таю". В тому ж ціновому діапазоні.
Купили. Спробували.
Блін.
Вони - смачні. Дуже.
Зварила рештки Хуторка - макарон як макарон, з підливкою чи салатиком піде, самі - тісто та й по всьому...
А ті й самі йдуть... Набагато смачніші від того ж Хуторка... І за ті ж гроші...
А вроді - мука з водою... Тьху...
А от моя любима "павутинка", яка зникла десь тоді ж, коли і "Тая", так і не з'явилася. А я так любила її варити до росолу...

Дуже схоже на рекламу, але не оплачено ;)
uka_didych: (Default)
Вчора ввечері усвідомила, що в мене велика сім'я.
Купила 3 літри молока. Відлила котові, на решті зварила манку.
Я була свято переконана, що маю вечерю, і дітям сніданок.
На сніданок довелося смажити яєшню...
uka_didych: (Default)
Вчора вранці Богдан затягнув з балкону бочку з капустою, бо набрану перед морозами доїли.
Нині вдалося вийняти дощещки і марлю. Наколупати капусти ще не вдається...
uka_didych: (клітка)
Щороку мрію, що наступного нормально заздалегідь пропланую Миколая і свята, щоб все встигнути, все підготувати. Ага, щяззз!
Як не робота, тоякийсь ахтунг, як не ахтунг, то робота...

Торік Богдан лежав в лікарні з серцем, і я напередодні Миколая придумувала, як би то непомітно пронести подарунки додому і заникати. А ще перед тим - де знайти час і можливість без дітей виткнутися на закупи, бо розривалася між лікарнею, роботою, бардаком після переїзду (який досі докінця не розгребли) і власне дітьми.

Цього року Миколая більш-менш пропланувала (листи були вчасно написані, проаналізовані і списки подарунків більш-менш складені). Але синхронно збіглися в часі три події - отримання грошей, завал з роботою до 20го і наліт податкової на мою улюблену гуртовню іграшок.
А я ще й на ДП на анонімного Миколая підписалася, якого треба до понеділка вислати.

одним словом, все яке завжди, на пенсії відпочину, і все в мене буде як слід, а не бігом і тяп-ляп. Якщо доживу, звісно...


ги, давно я автарку в клітці не ставила - пора.

уффф

Nov. 10th, 2011 10:45 am
uka_didych: (Default)
Вчора перешаткували 150 кг капусти. Заклали дві бочки і три відра мамі. Ну і традиційні 9 літрів салатки з перцем.

Лідка власноруч перепустила через комбайн 25 кг моркви. Без перерв на спочинок. Помічниця!
uka_didych: (Default)
Я нарешті здійснила свою мрію - мати свій затишний куток в домі.

Всі 12 років подружнього життя ми з чоловіком жили-спали у вітальні. Спершу це було Рудно, де наша єдина кімната виконувала всі можливі функції. Потім на Миколайчука меншу кімнату віддали дітям і знову ж оселилися у вітальні, а на Сихові за інерцією повторили те ж саме. Дві кімнати там настільки малі, що запхати в одну з них троє дітей, щоб взяти собі другу, було неможливо.
Але після останньої хвороби мене дістало остаточно, що нема змоги просто спокійно повалятися, і не зриватися щоразу, коли хтось має заскочити вгості, до загального прибирання. Бо зазвичай мало просто застелити постіль і скласти диван. Під розкладеною частиною - купа пилюки, ниток з постелі тощо. А потім той диван знову розкладай - і так щодня.
Другий момент незручності полягав в тому, що ми обоє з чоловіком працюємо вдома. Але в нього часто робота механічна, яку він любить робити під телевізор. Такий фон допомагає йому не відволікатися на щось інше. Мені ж заважає. При цьому він не може забратися кудись, бо телевізор в нашій кімнаті, а я - бо комп стаціонарний. Хтось мусів постійно поступатися.
Одним словом, мене трафив той бардак і відсутність умов, і одного ранку я заявила - переселяємо Лідку спати у велику кімнату, в більшій дитячій робимо ігрову, а в великій - вітальню і кабінет за сумісництвом. Самі ж перебираємося в кутову маленьку. Орися тут же внесла корективи - в велику кімнату йде вона. Я з цього сильно втішилая, бо це дитина організована, їй не треба буде вранці сто разів нагадувати зібрати постіль.
Єдине, чого бракувало до переселення - двоспального ліжка. Вирішили обійтися матрацом на підлогу. Я боялася, що поки його замовимо-привеземо, азарт пропаде, і наполягла на тому, щоб переселяти негайно. Чоловік погодився і тиждень ми спали на надувному матраці.

Я задоволена як слонь. Тепер іграшковий бардак зосереджений в одній кімнаті, діти роблять уроки в великій, звідки я ганяю при цьому Ліду, там же я працю (на вечірні форуми-блоги є нетбук і нарешті обзавелися в хаті вай-фаєм), Богдан працює в малій кімнаті. Коли хочеться повалятися, прошу дуже. Постіль вранці достатньо пристелити капою, а ввечері зняти - мрія! Ще треба буде продумати з одежевими шафами, але то вже нюанси. Крім того, саме маленька кутова кімната є найхолоднішою, і я мусіла постійно на ніч вмикати там калорифер, бо Ліда роздягається-розкривається, натомість у великій постійно відкривали вікно. То ж і тут економія.

Щоправда, останній тиждень таки ще жили в бардаку, бо минулої суботи сили стало на пересування меблів і згрубша пррибрати, а потім в обох був завал з роботою.
І от робота скінчилася, Богдан поїхав у відрядження, а на мене напав курдюк гніздування. За вчора з Дарцею (Орися чухнула в Рудно) розібрали всі "гарячі точки", заклала, розгрузила і розвішала три прання, в тому числі фіранки, позбирали всі павутини. Потім нам привезли матрац, то ж поставили його на місце і посовали деякі меблі, все повитирали-пропилососили-помили підлоги. "Мам, Ти б ще вікна взялася мити" - прокоментувала Дарця, коли я в 9й вечора ще лазила зі шваброю по кутках (а здалося би...). Більше того, я нарешті видзвонила майстра і домовилася про заміну поролону в дивані і ремонт мого улюбленого буяка! А ще дорвалася, і позамовляла в Богданки купу дрібничок з ІКЕА.

Вранці боліло все - від спини, до пальців, але ж який кайф, коли в хаті порядок!
uka_didych: (Default)
посплавляла дітисьок. старші поїхали з колишнім орисиним класом в Кам'янець-Подільський і околиці, Ліда в Рудно в мами. Богдан має купу роботи, а я нагло б'ю байдики. Спала до 12ї, потім зробила фасольку з овочами і завалилася знову в ліжко з ноутом. І тааак не хочеться вилазити...

До речі, фасолька з овочами за цим рецептом - просто фантастична! Ми на днях закатали 10 літрів (якраз порція за ецептом), а нині з залишків зробила просто для їди.
uka_didych: (ранок)
1-е вересня окрім свята знань потішило оголошенням на дверях під'їзду: "з 5 по 15 вересня буде припинено подачу гарячої води". Гугл підказав - ремонт теплотраси. Воно, звісно, добре, але відсутність гарячої води в крані мене вганяє в депресію на рівні з холодними батареями дощливим жовтнем. До повного щастя захворіла. Знаючи наших комунальників, воду можна чекати в кращому випадку на вихідних, а реально - з наступного понеділка. І тут несподівано стрічка львівських новин повідомила, що водоканал відзвітував про відновлення водопостачання. На 3 дні раніше строку! Відкрутила кран - таки так! Блін, і чого я дітям баняки гріла, аби помитися перед сном? Мені і в голову не прийшло перевірити раніше часу.
Зате я вже щаслива після ванни, незважаючи на температуру і дику слабкість. Ура водоканалу!

March 2017

S M T W T F S
   1234
5 67891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 21st, 2017 02:00 pm
Powered by Dreamwidth Studios