uka_didych | (no subject)

Поєднання двох непереборних сил, як ото спека і завал з роботою, змусили мене до нового етапу "відпускання" дітей. Поїхали роверами на річку. Самі. Спершу в режимі "скупалися - додому", а потім "вилізли з води - подзвоніть".

Тільки мамі моїй не кажіть, їй і так вистачає приводів до переживання за внуків з такими то безвідповідальними батьками. Щоправда, чітко пам'ятаю, як після свого другого або третього класу вчила плавати Маркіяна, який тоді був якраз у Лідчиному віці. І на річці ми точно були без дорослих. Але ж то "були інші часи" (с)...