uka_didych: (keep)

І знову згадую про жж.
Бо в історії залишаться події і дати. А хочеться запам'ятати людей.



Dmitry Tymchuk
Вчера вечером на украинском корвете «Тернополь» произошел весьма показательный случай.

Ультиматум экипажу корабля с требованием немедленно сдаваться российским войскам ставил лично командующий ЧФ РФ вице-адмирал Александр Витко. На что командир корвета ВМС Украины «Тернополь» капитан 3 ранга Максима Емельяненко ему ответил «Русские не сдаются!».

На это удивленный российский адмирал переспросил, является ли Емельяненко русским. Украинский командир подтвердил, что хотя у него и украинская фамилия, по национальности он является русским. Впрочем, как и часть экипажа украинского корабля. Однако поскольку он принимал присягу на верность народу Украины, то изменять ей, как и его подчиненные, не намерен.

Несколько человек нам подтвердили: после слов Емельяненко командующий ЧФ РФ бросил своим подчиненным из свиты: «Учитесь, как надо служить за честь и совесть!».


Олег Зайченко
Сейчас у меня дома,находится капитан Военно морской авиации.
Сегодня, после четырех дней оккупации,военного гарнизона, включая аэродром, наши летчики, совершили подвиг. Они из под носа, Российских военнослужащих подняли в воздух три самолета и четыре вертолета противолодочной авиации. Двигателя прогревали, при выполнении взлета. За ними были подняты,боевые вертолеты ВВС России. Совершив маневр, и уйдя от преследования под прикрытием тумана, они дошли до Николаева. Осуществив посадку,ребята только после поняли, что они совершили. Это подвиг, в "мирное"время. Они спасли технику. Я горжусь этими людьми. Один из них, мой брат. Капитан Военно морской авиации Украины, капитан Земляной А.А.
Слава героям!

Офицерское собрание в штабе ВМСУ. Верность присяге


uka_didych: (keep)
Originally posted by [livejournal.com profile] tomoyemore at Хроніки незакінченої революції у зворотньому відліку
Я пишу, тому що не хочу забути жодної деталі цих трьох місяців. Пишу, тому що поки не знаю, як з цим всім жити далі. Пишу, тому що кінострічка подій 18-20 лютого навічно засіла в моїй голові, з періодичними вставками попередніх дат. Вона прокручується, коли я закриваю очі, коли я дивлюсь у вікно з маршрутки і на людей в метро, коли прокручую новинні стрічки, коли розмовляю з людьми. Вчора в неділю, 23 лютого, я вперше заставила себе вийти з дому після того страшного четверга. Заставила, щоб поїхати на вулицю Інститутську і покласти чотири білі троянди для Небесної Сотні. На більше не здатна. Просто тряпка. А ще в цю ніч напилась - вперше за останні три місяці. Зі знайомим, який приїхав хоронити друга.

Хроніки незакінченої революції у зворотньому відліку )
uka_didych: (keep)
1510633_573240899438918_1869900728_n

Про цього скромного чоловіка пошепки попросили розповісти чоловіки з головної барикади на Грушевського.
- Ми його називаємо Батя Віталій, або просто Дровосек. Це справжній Герой! - кажуть охоронці.
Пан Віталій, вперше прийшовши на барикаду, сказав: "Я не боєць, я дровосек".
І кожен день, з ранку до ночі носив дрова на перетині вулиць Хрещатик і Грушевського.

Фото Ганни Грабарської.


Кристина Одесская
Та ночь......умирая буду помнить.......Мое уважение к западной УКРАИНЕ умножилось на 10000000......Когда мимо пробегает человек с передовой и говорит тебе "не сиди дитино на холодному, тобі ж іще народжувати козаків".....и бежит снова под пули.........это разрывает ДУШУ в клочья.......
uka_didych: (keep)

Вже давненько Ліді подарували верблюдика. При натисканні на щось він грав, і в нього світилися очі. Потім батарейка здохла, тато розкрутив, подивився, що там таблетка, і сказав "якось куплю". Але почалася революція, і стало не до верблюдика.

Вчора Ліда виколупала і загубила кнопку з калькулятора. Оскільки той калькулятор не особливо комусь потрібен, Дарка нині захотіла подивитися, що всередині калькулятора, і розкурочила його.

Поки Дарка бавилася з уламками, Лідка кудись зникла, і за кілька хвилин забілілінькав верблюдик.

Дитина впізнала, що батарейка така сама, поцупила її, розкрутила верблюдика і поміняла батарейку...

uka_didych: (keep)
1798679_591370737623346_142290347_n
«Ауді ТТ» обігнала нас майже безшумно і акуратно припаркувалася біля бруківки. З боку водія спершу з'явилися гарні жіночі ноги в панчохах і елегантних чобітках, а потім вийшла пані. У короткій норковій шубі, з довгим розпущеним волоссям. Наче модель з дорогої агенції. Напевно колишня модель. Більшість смертних, йдучи по снігу, шаркають, а ця ступала неспішними подіумними кроками.
В загальний сюжет не вписувався великий пакет в її руці. Судячи з ребристих відбитків, він був переповнений коробками з лампочками. Це дивувало, бо такі пані носять песиків або крихітні сумочки з кредитними карточками.
Пані, вийшовши на Хрещатик, повернула в бік барикад. Кинула чотарям у балаклавах "здрастє" і, посміхаючись, подала їм з пакету коробку цукерок:
- Вы хоть помните, какой сьодня праздник?.. Сьодня ходит Валентин - Миколай для влюблённых...
Поки вона перекидалася фразами зі здивованими чотарями, до неї підбіг чоловік у камуфляжі і балаклаві. Припідняв балаклаву, показавши неголену нижню частину обличчя, і вони поцілувалися.
- Ого! - Здивовано вигукнув він, забираючи сумку. - Чьо там?
- В основном лекарства. Наши девушки скинулись. Твои тёплые носки. И рулет.
- Какой рулет?
- Твой любимый - вишнёвый...
З боку це виглядало по-кіношному картинно... Через біле волосся, схожа на полите шоколадом безе пані у короткій коричневій шубі і стрункі ніжки у не по-зимовому легких панчохах й чобітках. І цей здоров'як у камуфляжі і балаклаві, який по-ведмежому міцно тулив її до себе. Через що пані шпорталася, навіть пару разів мала впасти, але в його залізних обіймах лише по-дитячому зависала.
Здається, їй це подобалося.
Вони швидко загубилися у натовпі перед сценою, а наш фотограф без кінця картав себе, що не набрався хоробрості підбігти до них спереду і сфотографувати.
- Маніяк, - саркастично кривився оператор на творчі муки колеги, - дай людям нормально відсвяткувати Святого Валентина. - І замріяно додав. - Цікаво, а вишневий рулет з білою помадкою, чи з шоколадною?..
© Олег Ущенко
uka_didych: (keep)
1660820_505143772939096_2066636997_n


*****************
Мальчиков укрывают флагами.
С головой.
Не вой, дура, говорю, твой – живой. Живой.
Он такой же, как они – тоже рвется в бой.
Долго трубку не берет. Но не вой.
Не вой.

Мальчиков кладут рядком.
Прям на мостовой.
Лиц не видно. Не смотри. И не вой. Не вой.
Твой такой же – как они – на передовой.
Разбирает мостовую по кускам.
Живой.

Мальчиков выносят строем.
Траурный конвой.
Не считай. Зажмурься. Помни, Бог с тобой.
Он придет. Под утро. Мятый и седой.
Ты отпустишь снова. Просто жди.
Не вой.

О. Кашпор


*****************
Вставай. Ходімо, синку мій, до дому...
До тебе йшла. А вслід собака вив...
Віддай мені, віддай свій біль і втому.
Я витримаю все, лиш ти би, рідний, жив.
Ти не дивися страшно так у хмари,
У синім погляді відбився чорний світ.
Я не благатиму на вбивцю кари,
Бо доста вже землі Вкраїнській бід.
Пробач, синочку, любий мій, Іванку,
Щось мої мислі не туди, де слід.
Я фото гладила твоє до ранку,...
А потім вість страшну приніс сусід.
Йому не вірю.Ти ж сказав - повернусь,
Ще дід учив триматись за слова.
Ну, як же так. Сказав - повернусь,
А сам лежиш у ранах голова.
Коли ти виріс? Вчора ще не було
В твоїм волоссі й нитки сивини
А, знаєш, сину, моє серце чуло,
Як ти поранений просив води.
Святої трошки принесла з Йордану,
Тряслися руки, хлюпалась вона.
Ти пий, синочку, рідний мій, Іване,
Вона врятує. То ж свята вода.
Вставай. Ходімо, сину мій, до дому,
Я знову хустку в ружі одягну...
Забудемо про біль і втому,
Благаю, не лишай мене одну.....

Оксана Максимишин-Корабель 21 лютого 2014р.


*****************
Я – мальчик.
Я сплю, свернувшись в гробу калачиком.
Мне снится футбол. В моей голове – Калашников.
Не вовремя мне, братишки, пришлось расслабиться!
Жаль, девочка-врач в халатике не спасла меня…

Я – девочка-врач.
Я в шею смертельно ранена.
В моём городке по небу летят журавлики
И глушат Wi-Fi, чтоб мама моя не видела,
Как я со своим любимым прощаюсь в Твиттере…

Я – мама.
О фартук вытерев руки мыльные,
Звоню на войну я сыночке по мобильному.
Дитя не берёт! Приедет, − огрею веником!
«Его отпевают», − слышу ответ священника…

Я – батюшка.
Я собор свой открыл под госпиталь
И сам в нём служу медбратом, помилуй Господи!
Слова для души, что чреву – пуд каши гречневой:
За это крестил поэта я, пусть и грешен он...

Я – просто поэт.
Я тоже стою под пулями.
Кишка, хоть тонка, как лирика Ахмадулиной,
Но всё ж не настолько, чтобы бояться красного:
Нужнее стихов сегодня – мешки с лекарствами…

Я – старый аптекарь.
Мне бы – давно на пенсию:
Сидеть и блаженно пялиться в ящик с песнями.
Но кончились бинт, и вата, и маски вроде бы:
Начальник, пришли термальной воды для Родины!

Я – Родина.
Я ребёнок − и сплю калачиком.
Назначенный государством, ко мне палач идёт,
Из недр моих вырыв мрамор себе на логово:
Налоговой сдал налог он, но Богу – Богово.

Я – Бог.
И я тоже − Папа. Сынок Мой Ласковый
У дауна в классе детский отнял Калашников.
Сказал, мол: «Ни-ни!» − и прыгнул без парашютика…

Спи, золотко.
Спи, Мой Мальчик.

Я Воскрешу Тебя.

Женя Бильченко


*****************
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.

Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна

Оксана Максимишин-Корабель
12 лютого 2014р


А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко,хоч Майдан ридав..
І з кров´ю перемішана сльоза....
А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:
Спереду - сотник ,молодий,вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла...

Людмила Максимлюк
21.02 2014


*****************
Голуб сидить на труні.
В тебе губи крижані.
В тебе руки кам’яні.
Образ плаче на стіні.

Запеклася в скроні кров
Ще як мозок не схолов,
Ще як звіра не зборов,
Захищаючи любов.

Голуб на труні сидить.
Голуб крильми тріпотить.
Для сльози – прощання мить.
Для душі – Небес блакить.

©Ярослава Федорів


*****************
Пливуть гроби по морю, як човни -
по морю рук, по морю сліз і гніву.
Пливуть в човнах розтерзані сини
на хвилі молитов і переспіву.
Так ніби в жилах замерзає кров,
а потім б'є у скроні голос крові
за тим, хто тихо жив, а відійшов
у дзвонах слави праведним героєм.
Пливуть човни, гойдає кожну лодь
людська долоня, тепла і тремтяча,
човнами править втишений Господь,
а серце розривається і плаче.
І кожна мати плаче, і пече
їй кожна рана у чужого сина.
Стоїть Майдан братів - плече в плече
і разом з ним ридає Україна.
Нехай же вам, герої, віддає
Святий Петро ключі від того раю,
де убієнний ангелом стає,
бо він герой. Герої не вмирають.
Герої не вмирають. Просто йдуть
з Майдану - в небо. В лицарі - зі смерті.
Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть...
Героєм слава - вписано у серці.


********************
А сотню вже зустріли небеса...
Летіти легко, хоч Майдан ридав...
І з кров'ю переміщена сльоза...
А батько сина ще не відпускав...

Й заплакав Бог, побачивши загін —
Спереду - сотник, молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубий,
І вчитель літній - сивий-сивий...

І рани їхні вже не їм болять ...
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна Сотня в вирій полетіла...

Л. Максимлюк
uka_didych: (keep)
Вчора два депутати свободівці Мартиняк і Сиротюк побили Донія

Депутати у ВРУ кнопкодавлять

У Львові далі триває війна між Свободою і автономами

далі буде
uka_didych: (keep)
1780922_269554923207555_828326070_n
Хочу рассказать о ночи 19 февраля, когда происходила зачистка майдана.
Тогда была самая напряженная ночь. Пресловутых сотен самообороны не было, свободовской гвардии не было, люди которые держали оборону были плохо организованны и истощенны, щиты держали до изнеможения подпирая головой. Радовала сцена, наверное потому, что пафосных депутатов с их дешевыми манипулятивными лозунгами не было. Никого. Парубий заявил, что у него инсульт и довольный свалил домой. Турчинов потребовал носилки и заявил, что его убил снайпер. Беркут постоянно атаковал. Периметр держало человек 300-400 остальные – сочувствующие. Людей под утро становилось все меньше и меньше, Крещатик опустел, и те кто остались либо бегали, либо еле передвигались перетаскивая к передовой все что горит. Около пяти часов положение стало отчаянным, передовую потеснили опять. Баррикады на Прорезной и в Пассаже осталась совсем без охраны, несколько раз прибегали ребята с предупреждением о движущемся беркуте и титушках со стороны Бессарабки. Было тревожно. Было страшно. Все понимали, что удержать Крещатик шанса нет никакого. После восьми люди стали расходиться активнее, прибывающих почти не было. По Крешатику со стороны Бессарабки бежала большая группа вооруженных щитами и битами людей до ста человек. Это был конец. Ребята взялись за камни и кинулись поджигать коктели. Группа быстро приближалась, когда стали видны их лица закрались сомнения сменившиеся пониманием – Наши. Такие лица могут быть только у Наших.
Мужики сорока- пятидесяти лет подбежали, выстроились в колону по четверо и первый ряд грохнув щитами упал на колени. То, что мы услышали вырвало сознание. – Брати! пробачте що так довго їхали. Плакали все. Все. Это была Львовская сотня.
Они убежали на передовую, пару человек осталась, и рассказала длинную историю о том КАК они добирались. Я не буду писать об этом это длинная повесть о мужестве и непреклонной воле. Слава Львовской Сотне. Через час был Тернополь.

Звідси, бо в тому клятому ФБ вже завтра нічого не знайдеш

Дозбирую по коментарях:
Юрій Федечко Під сам Хрещатик приїхали три автобуси - Миколаїв,Стрий та Львів ..близько 8-ої ранку ми вийшли з них і попрямували відразу шикуватися -по дорозі добарикад нам давали щити,каски та палиці....горів Будинок Профспілки ...- здивувало що мало людей ...на сцені ведучі давали вказівки і прохання змінити стомлених активістів за щитами..висіло неймовірне напруження і лише Бог знає чому втримався Майдан.....З боку Михайлівського показалися ВВ-шники зі щитами - хлопці кинулися зміцнювати барикаду з цього боку.....ми їхали замість шести годин - 11-цять....переживали щобвстигнути.......

Нас зупиняли три рази..і найгірше було сидіти в автобусах і дивитися в очі беркутянам з автоматами за 31 км до Києва ..там вбивають а нас не пускали-стан був жахливий...

Ми не розуміли чому нас так радісно зустрічають..Тепер все стає на свої місця..
uka_didych: (keep)
ну от, і нас удостоїли типового для сьогодення розводу.
Богдан вчора ввечері поїхав на КИїв. Щойно подзвонили його мамі.
"Мамо, я в міліції", далі взяв трубку типу капітан і запропонував домовитися.
Ім'я вони знали. Проте, мама, на диво не розгубилася, сказала, що не впізнає голосу, а тоді попросила назвати прізвище, прізвища не знали. Коли ж трубку взяла сестричка, то на тому кінці її поклали - зрозуміли, що не на тих нарвалися.
Нервів трохи додало те, що Богдан не брав слухавку. Але я знала, що він мав відсипатися після безсонної ночі в потязі, а коли він спить, то телефону не чує. Додзвонилася до друзів - все ок.

Попередьте своїх рідних про такі розводи.
дзвонили з номера 068 7833228
uka_didych: (keep)

***
Байкі з сотні: ( хлопець який місяць живе на Майдані)

-хлопці я сьогодні на пару годин відлучусь
-шо сталось?
-та моя жінка мене на романтичну вечерю запросила..
-шо? заскучала? (Всєобщий регіт)
- та я незнаю. То перший раз в жизні.. Сказала шо понялА, шо замужом за мужиком, і шо дуже хоче увидить мене...і ото. Приіхала на два дня..

З.і. Хлопаку побрили помили. Благословили і відправили до 8-00 ранку..

***



Зайшли погрітися в кафушку, ковтнути гарячого шоколаду, відігріти кінцівки. Народ пиє каву, розмовляє...
Раптом в дверях з"являється панда( аніматор) - всі миттєво затихають, як по команді і дивляться на двері. Мужик мнеться. Мамочка поруч з нашим столиком умільним голосом каже своїй малій 3-4 років,(типу тихо, але ж тиша і всі чують): "Доця, дивись, панда"...
Мала( з характерним жестом) : "панду геть!"
Народ тихо сповзає під столи ковтаючи сльози...
Мужик (панда) : " я хороша панда, можна мені в туалет?"
Мала: "чим докажеш?"
Панда знімає голову, бере її під пахву, випростується і починає співати "Ще не вмерла України..."
Мала посміхається і жестом показує, що свій, можеш заходити.
завіса
uka_didych: (keep)
Дівчинка з бейсбольною битою регулює дорожній рух, поки дайці виловлюють покупців дров.



***
вчора було казкове. стою за межами Майдану. втім, щщі трохи замотані, на шиї окуляри, на наплічнику каска. курю. поруч смітник, в ньому порсається бомж. раптом підходить:
- мені дуже незручно, але можна в тебе цигарку попросити?
мовчки протягую йому пару сигарет.
- дякую.
- на здоров'я...
чоловік знову прямує до смітника. задумливо порсається далі. але за хвилину повертається з одним зі своїх пакетів. протягує мені.
- слухай, візьми - вам, напевно, треба...
я роблю очі по п'ять копачєк та крок назад.
- ні, - кажу. - нічого "нам" не треба...
- та ти подивись що там...
я зазираю у його пакет. там скляні пляшки.
uka_didych: (keep)
***
Параноя, така параноя...
На тлі історій про затримання людей, єдиною провиною яких були закупівля бензину для генератору, автомобільних шин та дрів для багаття, ми поїхали купувати в один з київських будівельних гіпермаркетів тепле взуття, маски, респіратори, рукавиці станки для гоління і інші дрібні речі необхідні "будівельникам" на... "будівництві котеджу"
Весь час коли ми ходили з візками переповненими тим добром, за нами ходив один тіпок, з явно вишколеною поставою і кожен раз як ми, щось вибирали, він підходив через хвилину і роздивлявся цю річ... Коротше паніка підсилилась коли ми помітили, що безліч людей нас підозріло оглядають, на касі охоронці вказуючи на нас шота шепчуться по рації... Нами був розроблений "план відходу в стилі пограбування банку"... Таваріщ, який за нами ходив, стояв неподалік і якось підозріло нам посміхався... Коротше ми звідти дали дралу. Але апофеозом пригод було те, що того таваріща ми зустріли на Хрещатику, біля пропускного пункту до "будівельного майданчику котеджу" де приймають від людей речі і у нього в руках був ... такий самий товар, який ми купували для "будівельників". Ті ж чоботи, куртки, штани...



***
Двое студентов сидят на лавочке остановки на грушевского, разливает в бутылки коктейль. у одного сигарета в зубах. видят мое пристальное внимание.

- Мы первый раз. может что-то делаем не так?

Делаю замечание:
- Парни, на остановках общественного транспорта курить нельзя.

секундное непонимание. потом общий ржач. жаль не фоткнул, студенты были без масок.


***

Трасою Львів-Краковець в автобусі на ФРН пасажир схиляється над водієм біля Новояворівська, де громада заблокувала трасу(від Львова по кордон нічні села уздовж всіяні траурними свічками) і палить шини:
- Дорогая, здесь майдауны заблокировали нам дорогу!
Водій (привстаючи з крісла з замахнутою рукою):
- Ич, який розумний!

***

роздаю мішок канапок і тістечок, назустріч суне дід - сумний -сумний, ледво ноги волочить
- батьку - канапку або тістечко хочете?
- та нє
- та не журіться, відпочиньте трохи..
- та як не перейматися, як мене онто вигнали (головою в сторону барикади)
- так а чо вигнали?
- та я кинув камні три рази, не добросив, так вигнали казали не переводь дід патрони...
( у мене була істерика, діду було під 80)
uka_didych: (keep)
Починаю збирати окремі історії, бо шкода, щоб воно пропало

***

До речі, цікавий факт про одного з повстанців, що вчора повернувся з битви на Грушевського люто побитим. Тягла йому дали свої ж, за мародерство.

Коли загорівся магазин одягу, повстанці вломилися у нього, аби погасити. І в біганині через певний час помітили, що якийсь "побратим" під шумок товар тирить. Відволіклися від пожежі, вломили, і далі продовжили гасити.

А потім самі доставили в медпункт.



***




***

З внутрішньомайданівської рації: "Друзі, я розумію, що юмор нинчє нєумєстєн, але мені тут дзвонить жінка і каже, що привезла мікроавтобус шин. Просить допогти вигрузити їх. Просить вибачити її, каже, що сама не може, бо сама на 8му місяці вагітності".

Господи, хай народить здорового козака!
uka_didych: (keep)
Originally posted by [livejournal.com profile] loudurr at маленький свот
Итак, как говорят у нас на дамбасе: каждый сморчок – знай свой носок. Эмоций много, слишком много. Давайте попробуем оставить их в стороне и посмотреть, что мы реально имеем.

плюсы минусы

  1. Участие в протесте организованных групп людей, которые имеют навыки боя: афганцы, ультрас, радикальные молодежные группировки

Отсутствие единого оппозиционного лидера.

  1. Отсутствие рамок протеста. Протест не является революцией какой бы то ни было группы людей. Это не революция среднего класса, не этническая революция, не классовая революция. К протесту присоединяются люди из любых социальных групп, не зависимо от возраста, пола, социального положения, национальности, вероисповедания. В перспективе это может означать восстание абсолютного большинства граждан в стране.

Отсутствие общего стратегического плана действий у протестующих, неопределенность их целей, разное виденье того, как должен протекать протест.

  1. Граждане, которые не поддерживают протест и выражают поддержку правящему режиму, преимущественно пассивны и не настроены выходить на баррикады.

Разочарование общей массы протестующих во всех наявных лидерах.

  1. Сформирован активный тыл, который обслуживает нужды первой линии фронта.

Непрозрачность властных элит – никто на самом деле не знает, что собираются делать и на что способны власти.

  1. Финансовая, организационная и медицинская взаимопомощь участников протеста.

Погодные условия.

  1. Абсолютное большинство религиозных организаций на стороне протестующих.

Отсутствие активной и массовой поддержки восточных и южных областей страны, обладающих масштабным протестным потенциалом.

  1. Слабость административной вертикали власти на местах на территории 12-14 областей страны.

Пассивность ЕС и США.

  1. Наиболее популярные интернет-сми поддерживают протест.

РФ поддерживает действующую власть, помогает ей информационно, организационно и финансово.

  1. ФБ и твиттер преимущественно наполнены контентом юзеров, поддерживающих протест.

Наличие на территории Украины военной базы РФ.

  1. Третий сектор, даже неполитических организаций,  в результате «законов о диктатуре» на стороне протестующих. Учитывая характер финансирования  и деятельности многих из них, это имеет значение не только для агитации внутри страны, но и для информирования социальноактивных и влиятельных зарубежных акторов.

Силовые структуры поддерживают действующую власть.

  1. Провластная риторика построена на очевидной лжи, которая легко опровергается.

Большинство ТВ каналов, печатных газет и радиоточек поддерживают действующую власть.

  1. Украинская диаспора выступает с однозначной поддержкой протестующих.

Администрация в 10-12 областях страны крайне лояльна к власти и готова выполнять любые приказы на местах.

  1. Большинство фигурантов властной вертикали, активно задействованных в борьбе с протестом, не имеют социальной платформы, непопулярны даже в тех округах, от которых избирались. То есть смерть Захарченко или Арбузова не сможет вызвать масштабного возмущения в Донецкой области.

Властью накоплено большое количество денежной массы, которая используется для подкупа, формирования преступных группировок «титушек», создания бот-сетей в интернете, размещения джинсы и т.д.

  1. Большинство фигурантов властной вертикали финансово зависимы от иностранных банков, где они хранят свои деньги.

Использование властью админресурса и запугивание бюджетников.

  1. Интеллектуальный и креативный  ресурс власти ограничен отзеркаливанием акций протестующих.

Идеологический разлом «по Днепру», который использует власть, паразитируя на теме национализма и неизжитом страхе жителей восточной Украины и ее южных областей перед войной и фашизмом.

  1. По разным данным на руках у гражданского населения находится около 2 миллионов единиц огнестрельного оружия.

Огромные массы нищего населения, не имеющего доступа к качественной информации.

  1. Публичное и однозначное неуважение к  украинской власти со стороны международных организаций, европейских и американских правительств.

Все средства связи, которыми пользуются протестующие, могут быть использованы властью против них.

  1. Ужесточение действий власти вызывает эскалацию протеста.

Наличие у власти оружия массового уничтожения.

  1. Готовность граждан к любым формам протестов – от экономического до милитаристского.

Наличие в оппозиции подкупленных людей и провокаторов.

  1. Наличие во власти саботажников, которые не выполняют приказы и сливают информацию.

Коррумпированные и полностью подчиненные власти суды всех уровней.

  1. Наличие во власти нескольких лагерей и отсутствие системного виденья ситуации и стратегического плана действий.

Разорванные горизонтальные связи между населением разных страт и разных областей.

  1. Регидность власти, ее неспособность вести переговоры, отсутствие во власти людей, к которым протестующие испытывали хоть сколько-нибудь доверия.


  1. Способность протестующих на самопожертвование.


  1. Создание собственного аналога судебной системы и системы правоохранительных органов.


  1. Преимущественная поддержка протестующих представителями мира искусства и литературы.


Возможности, как вы понимаете, состоят из того, что мы можем исправить в собственных багах, и от того, как можно «проработать» серую зону.


Серая зона Возможности

  1. Армия. От того, на чью сторону станет армия, скорее всего, и будет зависеть исход революции.

Единственный, на сегодняшний день возможный лидер – Кличко. Постоянный контроль за ним необходим так же, как и побуждение его к активным действиям.

  1. СБУ. В последние годы структура сильно дискредитировала себя, к тому же руководится представителями властной элиты РФ. Однако рядовой офицерский состав далеко не так однозначен.

Информирование жителей восточных и южных регионов страны о реальной ситуации в Киеве. Долгие, выносящие мозг разговоры часто бывают действенны.  Необходимо говорить со всеми, кого вы знаете там, даже если ваша общение начинается с фразы «я хочу, чтобы Янукович вас всех убил». Это злость не на вас, а на собственное ничтожество, помните об этом.

  1. Ряд отечественных олигархов и просто обладателей крупного капитала, которые предпочитают не вмешиваться.

Привлечение на свою сторону крупного капитала. Для этого люди должны получить гарантии того, что они не будут раскулачены. Более того, они потенциально получат доступ к тем ресурсам, которые будут отобраны у «семьи».

  1. Православная церковь, Вселенский Патриархат. В том случае, если Вселенский Патриарх решится осудить Януковича, это может нанести ему «душевную травму»и вбить очередной клин между РПЦ и УПЦ МП.

Создание сети «параллельных посольств», по примеру тех, которые формировала украинская диаспора в конце 80-ых, начале 90-ых. С функцией дискредитации власти, проведения митингов, пикетов, просветительских мероприятий; привлечение на свою сторону культурных, религиозных и политических лидеров других стран.

  1. Непубличность людей, расставшихся с ПР в последнее время.

Как показала практика, можно попадать на прямые эфиры на любые каналы, можно задавать властям неудобные вопросы, сливать телефоны чиновников, оказывать на них всевозможное и всевозрастающее давление.

  1. Удешевление гривны. Рост финансовой и экономической деятельности, не облагаемой налогами.

Потенциальная власть должна проводить переговоры не с Януковичем, а с представителями Армии. Это самая главная на сегодняшний день возможность.


И никаких переговоров с властью, никаких переговоров с Беркутом, никаких переговоров с мусорами.
uka_didych: (keep)
Originally posted by [livejournal.com profile] lelya_svarga at Да, Янукович продал шахтеров.

Да, Янукович продал шахтеров. Впрочем, он их давно держал за лохов - разве можно столько работать?! И работать вообще - не по понятиям.
Шахтеры сами могут увольняться, теперь, или их дубинками повыбрасывают на улицу.
Такова благодарность банды за молчание и опущенные уши.

"Украина на 2014 год ОТМЕНЯЕТ квоты на уголь из РФ. Украина УВЕЛИЧИВАЕТ закупку газа РФ.
Донбасс, улови мысль.

(с) Max Mykhaylenko
uka_didych: (keep)

Майдан закінчиться.
Рано чи пізно. Наші вимоги виконають, або ні. Швидше - ні.
І від нас залежить, буде це перемога чи поразка.
Якщо ми вирішимо, що майданом все закінчилося, і повернемося до колишнього життя, це означатиме, що майдан програв. Навіть, якщо влада піде у відставку, винних покарають, а невинних звільнять. Якщо це стане для нас досягнутою метою, - це буде поразка.
Якщо ж це буде лише етап, і ми внесемо майдан у своє повсякденне життя, майдан виграє, незважаючи на продажні вибори, репресії і мутні союзи.

Але це гасла. А як на практиці внести майдан у своє життя?
Я не беруся за глобальні схеми - бо не маю на них впливу.
Я не говорю про індивідуальні кроки, бо вони впливатимуть на виховання моїх дітей, однак помітні результати для суспільства - у надто довгостроковій перспективі.
Натомість я звернуся до середовищ, у яких ми живемо. Майдан показав, що ми вміємо самоорганізовуватися. Я пропоную перенести цю самоорганізацію у повсякденне життя. Ми маємо творити громадянське суспільство локально в своїх середовищах. Ми маємо перенести майданне волонтерство у повсякденне життя, змушуючи ворога (а саме так я розцінюю сучасну владу, ПР, корупціонерів усіх кольорів і мастей і просто хрунів) постійно бути в напрузі, постійно очікувати і наштовхуватися на протидію. Ну і просто тримати владу в напрузі і нагадувати, що ми їй платимо.

Далі я спробую накидати тезово і невпорядковано, що і як, на мою думку, є реально впроваджувати в життя з майданівського досвіду. Просто силами свого середовища - друзі, фейсбуківські френди, фірма, громадська організація.

багато тексту )



Ідея сира, абсолютно.
Але я мусіла її викласти, бо в процесі "причісування" я зазвичай знаходжу купу недоліків, недоробок, і воно все так і залишається в чернетках.
То ж я вирішила поділитися нею на цьому зародковому етапі.
Я дуже прошу не заговорити цю тему, а ділитися конструктивною критикою і пропозиціями.

uka_didych: (keep)
Originally posted by [livejournal.com profile] g_bobrik at Когда верхи не могут
А хотите, я расскажу вам про революцию? Ну, хотите вы или нет, я все равно вам расскажу. Революция это:

Love is... )
uka_didych: (keep)
Я мушу собі це зберегти для історії, бо хто зна, чи потім знайдеться, а воно таки дуже цікаво.

shk4shk3
shk2shk1

March 2017

S M T W T F S
   1234
5 67891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 18th, 2017 02:38 pm
Powered by Dreamwidth Studios