Звіт про мандрівку, "на колінах"
Jul. 21st, 2011 03:17 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
uka_didychУхх, ну і дороги на франківщині!
Хотіли потрапити в музей Марійки Підгірянки в Білих Ославах, то ж замість людської дороги на Коломию, поїхали на Надвірну, Делятин і звідти в Яблунів і на Косів. Дороги нема, один напрямок і колдобини. Хоч би грейдер пустили - було б краще.
Але вражень купа. В білих Ославах діям дали поносити старі кожухи і бесаги. Переглянули експозицію. Думала, дітям буде ще нецікаво, а ні - слухали, розпитували. Орися перед тим робила в школі проект про МП, то ж добре в темі.
Планували ночувати десь за Косовом. Але за Пістинню побачили "Маєток Святого Миколая", заїхали глянути. Була 7 вечора, але фантастичний сторож пустив нас, відкрив всі кімнати. Дивовижно, яку красу вміють люди робити за невеликі гроші, і тим більше шкода, що знаєш, які часом гроші вбухують в хороші ідеї, і як їх вміють спустити на ніц. Дядько-сторож пустив на теритоію з наметом. Ще й показав, де взяти воду і молоко. При тому вранці навідріз відмовився від грошей. Як і пані, в якої брали молоко. До того ж вона ще й пригостила дітей кремзликами зі сметаною. Люди там - окрема тема. Фантастистично щирі, відкриті і безкорисливі.
Нині ми вже снідали в Косові, і наступним місцем вражінь був музей визвольних замагань. Ще один приклад, коли справжня любов до справи і ентузіазм дозволяють зробити за копійки велику справу. В експозиції на одну кімнату ми простирчали дві години, і ледве звідти діей витягли. І ніякого "не рухати, руками не торкатися". Все брати, все рухати, все міряти, натискати тощо.
Потім був перевал в страшну грозу, і зараз стоїмо в Верховині, в місцевих автомайстрів. По вчорашніх колдобинах позакидали свічки так, що вони не пропалюються, і збили запалювання. Плюс, як виявлося, в Косові на WOG жахлива 92-га. Тож якраз в ту зливу і на вузькій серпантинній дорозі на перевалі машина почала шарпатися і глохнути на холостому. Тому, поки копаються в карбюраторі і свічках, я зловила мтс, і поки не здохла батарея, шрайбаю :)
Фотки будуть вже мабуть після повернення. Хіба би в Ужгороді зловили халявний вай-фай.
Хотіли потрапити в музей Марійки Підгірянки в Білих Ославах, то ж замість людської дороги на Коломию, поїхали на Надвірну, Делятин і звідти в Яблунів і на Косів. Дороги нема, один напрямок і колдобини. Хоч би грейдер пустили - було б краще.
Але вражень купа. В білих Ославах діям дали поносити старі кожухи і бесаги. Переглянули експозицію. Думала, дітям буде ще нецікаво, а ні - слухали, розпитували. Орися перед тим робила в школі проект про МП, то ж добре в темі.
Планували ночувати десь за Косовом. Але за Пістинню побачили "Маєток Святого Миколая", заїхали глянути. Була 7 вечора, але фантастичний сторож пустив нас, відкрив всі кімнати. Дивовижно, яку красу вміють люди робити за невеликі гроші, і тим більше шкода, що знаєш, які часом гроші вбухують в хороші ідеї, і як їх вміють спустити на ніц. Дядько-сторож пустив на теритоію з наметом. Ще й показав, де взяти воду і молоко. При тому вранці навідріз відмовився від грошей. Як і пані, в якої брали молоко. До того ж вона ще й пригостила дітей кремзликами зі сметаною. Люди там - окрема тема. Фантастистично щирі, відкриті і безкорисливі.
Нині ми вже снідали в Косові, і наступним місцем вражінь був музей визвольних замагань. Ще один приклад, коли справжня любов до справи і ентузіазм дозволяють зробити за копійки велику справу. В експозиції на одну кімнату ми простирчали дві години, і ледве звідти діей витягли. І ніякого "не рухати, руками не торкатися". Все брати, все рухати, все міряти, натискати тощо.
Потім був перевал в страшну грозу, і зараз стоїмо в Верховині, в місцевих автомайстрів. По вчорашніх колдобинах позакидали свічки так, що вони не пропалюються, і збили запалювання. Плюс, як виявлося, в Косові на WOG жахлива 92-га. Тож якраз в ту зливу і на вузькій серпантинній дорозі на перевалі машина почала шарпатися і глохнути на холостому. Тому, поки копаються в карбюраторі і свічках, я зловила мтс, і поки не здохла батарея, шрайбаю :)
Фотки будуть вже мабуть після повернення. Хіба би в Ужгороді зловили халявний вай-фай.
