Ранкове п'ятничне

[uka_didych]

Сьогодні я знову годину шукала каву по хаті...

Старші їдуть в гімназію на 9ту, виходячи з дому до 8.30. Їх треба розбудити, далі збираються, снідають здебільшого самостійно.
В Ліди триває адаптаційний період, вони йдуть на 2й урок, на 9.15. П'ятниця – важкий день. Богдан вже з 7ї за компутером - одночасно снідає і працює, щоб потім не сидіти в офісі поза північ. Він схопиться о 8.50, натягне джинси, кине в кишеню флешку і побіжить з Лідкою до школи, а звідти на роботу. Зібрати її мушу я.
Період між 8.15 і 8.30 для мене найважчий. Впродовж цих 15 хвилин треба прокинутися самій, якимось чудом підняти Лідку (воно таке тепле, солодке і так міцно спить, обнявши зайця, такого ж білого і кучерявого, як вона сама) і одночасно випхати копнякамицьомками з хати старших, бо спізняться. Зазвичай я це роблю з горням кави в руці, відповідно, ставлячи його там, де мені раптом знадобилася вільною друга рука. Потім, коли всі заберуться з хати, я його там знайду і спокійно доп'ю зі шматочком чоколяди під фейсбук.

От лише щоразу виникає питання - де, там?
Сьогодні шукала довго. І навіть налила кави в інше, не своє, горня.
А потім знайшла. Там - сьогодні було на бачку в туалеті... Певно, лишила, коли ставила на поличку чергову порцію рекламної макулатури - інакше б, мусіла забрати, щоб спустити воду, кришка бачка округла і єдине рівне місце - на кнопці.

Доброго ранку!