![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
uka_didychСкажу відразу, то не я така вумна, то так щасливо склалося, а я вже тільки аналізую.
З моїх спостережень в передпідлітковий вік в дитини формуються три сфери: сім'я, "кумири" і "фанати". І саме на взаємодії цих сфер і відбувається формування і укріплення цінностей.
З сім'єю все зрозуміло. Що ми закладемо з малечку (не словами, а власним прикладом), те і матимемо.
Так, і не зовсім так.
"Кумири". Це те, чим дитина захоплюється. Від кінозірок і до сусідки Насті - красуні і відмінниці. Зазвичай - це старші чи дорослі, які є в чомусь успішними, викликають захоплення, яких хочеться наслідувати. Якщо дитина потрапляє в таке середовище, якщо воно її приймає, то воно стає для неї всім світом, нав'язує ідеологію, цінності, і вирвати її звідти стає практично неможливо. І не дай Бог, це буде "погана компанія". Саме тому слід дуже уважно придивлятися до друзів дитини, і особливо прискіпливо, якщо серед них з'являються старші за віком.
"Фанати" - це умовна назва, я кращого слова наразі не змогла підібрати. Більшість дітей потребують самореалізації і визнання. Для цього намаагються підібрати собі середовище, в якому можуть бути особливими, мати, чим похизуватися, чого навчити, що нав'язати, одним словом, стати лідером.
Здавалося б, у цій схемі нема місця для сімейної ідеології. Бо всім добре відомо, що у віці десь від 10 років сім'ї дуже важко конкурувати з впливм зовнішнім. Але батьки тут мають одну дуже цінну перевагу - вони мають вплив на дитину з народження. І можуть прослідкувати і непомітно скерувати дитину у середовище, котре вони б хотіли бачити для неї в ролі кумира. І якщо це вдається, а до того ж у дитини сильні лідерські якості, то маємо шанс змінити світ на краще :)
На практиці ж воно у нас з Дарцею так склалося випадково. Я так само заморочувалася проблемою, "як вберегти дитину від впливу сучасного світу", але так нічого і не придумала і до цілеспрямованих практичних дій не перейшла. Натомість цілеспрямовано працювали над покращенням здоров'я, і ця праця привела нас до гуртка спортивного орієнтування (я вкурсі, що прозуділа ним вже всі вуха). Ну справді, для дитини з проблемами бронхів і діагнозом "астма" кращого спорту годі пошукати. На практиці ж гурток виявився складовою Центру дитячого туризму з фанатичною командою і тренерами, які, неезважаючи на зарплати і відсутність фінансування, хочуть працювати з дітьми. І не для відмашки, а по справжньому щиро, шукають можливості, нагоди, заохочують, тратять свій власний час і зусилля. Стареньке спорядження, фантазія і азарт. А ще - дуже дружелюбна атмосфера, патріотизм, піклування старших про молодших, гітара, спільні виїзди, цікаві розповіді. Я сама закохалася в цю банду. Я давно не бачила такої щирості, відкритості, відсутності понтів. Там є різні діти, і не зовсім діти. В тому числі і не дуже благополучні, в тому числі такі, які курять, і навіть вживають спиртне. Їх ніхто не наганяє, не відштовхує, з ними працюють м'ягко, але правила встановлюють так, щоб їхні погані звички не ставали прикладом для інших, а навпаки (як це робиться, то окрема тема, я ще сама не у всьому розібралася, але ті окремі нюанси, свідком яких я була, мені сподобалися).
Отак випадково моя Дарця потрапила в середовище, яке поглинуло її повністю, стало для неї "кумирами". Вона від них вчиться, і вчиться багато. В неї виходить. Її хвалять за вузли, за добру зорову пам'ять і орієнтацію на місцевості. Все це додає їй впевненості в собі. Відповідно цілком мимоволі вона перебирає від них і цінності. В одязі - це зручність, а не краса, в музиці - те, що співають в тому товаристві, а це Мертвий Півень, Гадюкіни, ще щось із сучасного, чого я не знаю за назвами, але мені подобається. Вона вчиться від них спілкування - дбати про молодших і поважати старших, тим не менше, не тушуючись перед "авторитетом". Мені подобається її ставлення до матеріальних речей - вчиться цінувати надійність і практичність.
А нещодавно я звернула увагу, що оці цінності, які вона переймає в тому товаристві, вона мимоволі пропагує серед тих, з ким товаришує. Я це помічаю в телефонних розмовах, в її розповідях. І це дуже тішить.
Я, мабуть, винаходжу колесо, і то далеко некругле, а психологи і педагоги це все давно описали, проаналізували і розробили рекомендації. Але я не вмію знаходити правильні книжки серед тої околопсихологічної маси, яку зараз пропонує книжковий ринок, то ж набиваю ґулі сама, і ділюся ними з Вами, ану ж принесе користь.
перепост в![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-community.gif)
ua_dity
З моїх спостережень в передпідлітковий вік в дитини формуються три сфери: сім'я, "кумири" і "фанати". І саме на взаємодії цих сфер і відбувається формування і укріплення цінностей.
З сім'єю все зрозуміло. Що ми закладемо з малечку (не словами, а власним прикладом), те і матимемо.
Так, і не зовсім так.
"Кумири". Це те, чим дитина захоплюється. Від кінозірок і до сусідки Насті - красуні і відмінниці. Зазвичай - це старші чи дорослі, які є в чомусь успішними, викликають захоплення, яких хочеться наслідувати. Якщо дитина потрапляє в таке середовище, якщо воно її приймає, то воно стає для неї всім світом, нав'язує ідеологію, цінності, і вирвати її звідти стає практично неможливо. І не дай Бог, це буде "погана компанія". Саме тому слід дуже уважно придивлятися до друзів дитини, і особливо прискіпливо, якщо серед них з'являються старші за віком.
"Фанати" - це умовна назва, я кращого слова наразі не змогла підібрати. Більшість дітей потребують самореалізації і визнання. Для цього намаагються підібрати собі середовище, в якому можуть бути особливими, мати, чим похизуватися, чого навчити, що нав'язати, одним словом, стати лідером.
Здавалося б, у цій схемі нема місця для сімейної ідеології. Бо всім добре відомо, що у віці десь від 10 років сім'ї дуже важко конкурувати з впливм зовнішнім. Але батьки тут мають одну дуже цінну перевагу - вони мають вплив на дитину з народження. І можуть прослідкувати і непомітно скерувати дитину у середовище, котре вони б хотіли бачити для неї в ролі кумира. І якщо це вдається, а до того ж у дитини сильні лідерські якості, то маємо шанс змінити світ на краще :)
На практиці ж воно у нас з Дарцею так склалося випадково. Я так само заморочувалася проблемою, "як вберегти дитину від впливу сучасного світу", але так нічого і не придумала і до цілеспрямованих практичних дій не перейшла. Натомість цілеспрямовано працювали над покращенням здоров'я, і ця праця привела нас до гуртка спортивного орієнтування (я вкурсі, що прозуділа ним вже всі вуха). Ну справді, для дитини з проблемами бронхів і діагнозом "астма" кращого спорту годі пошукати. На практиці ж гурток виявився складовою Центру дитячого туризму з фанатичною командою і тренерами, які, неезважаючи на зарплати і відсутність фінансування, хочуть працювати з дітьми. І не для відмашки, а по справжньому щиро, шукають можливості, нагоди, заохочують, тратять свій власний час і зусилля. Стареньке спорядження, фантазія і азарт. А ще - дуже дружелюбна атмосфера, патріотизм, піклування старших про молодших, гітара, спільні виїзди, цікаві розповіді. Я сама закохалася в цю банду. Я давно не бачила такої щирості, відкритості, відсутності понтів. Там є різні діти, і не зовсім діти. В тому числі і не дуже благополучні, в тому числі такі, які курять, і навіть вживають спиртне. Їх ніхто не наганяє, не відштовхує, з ними працюють м'ягко, але правила встановлюють так, щоб їхні погані звички не ставали прикладом для інших, а навпаки (як це робиться, то окрема тема, я ще сама не у всьому розібралася, але ті окремі нюанси, свідком яких я була, мені сподобалися).
Отак випадково моя Дарця потрапила в середовище, яке поглинуло її повністю, стало для неї "кумирами". Вона від них вчиться, і вчиться багато. В неї виходить. Її хвалять за вузли, за добру зорову пам'ять і орієнтацію на місцевості. Все це додає їй впевненості в собі. Відповідно цілком мимоволі вона перебирає від них і цінності. В одязі - це зручність, а не краса, в музиці - те, що співають в тому товаристві, а це Мертвий Півень, Гадюкіни, ще щось із сучасного, чого я не знаю за назвами, але мені подобається. Вона вчиться від них спілкування - дбати про молодших і поважати старших, тим не менше, не тушуючись перед "авторитетом". Мені подобається її ставлення до матеріальних речей - вчиться цінувати надійність і практичність.
А нещодавно я звернула увагу, що оці цінності, які вона переймає в тому товаристві, вона мимоволі пропагує серед тих, з ким товаришує. Я це помічаю в телефонних розмовах, в її розповідях. І це дуже тішить.
Я, мабуть, винаходжу колесо, і то далеко некругле, а психологи і педагоги це все давно описали, проаналізували і розробили рекомендації. Але я не вмію знаходити правильні книжки серед тої околопсихологічної маси, яку зараз пропонує книжковий ринок, то ж набиваю ґулі сама, і ділюся ними з Вами, ану ж принесе користь.
перепост в
ua_dity
