![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про мандри
Jul. 23rd, 2012 01:21 pmКажуть, щоб мрія збулася, для початку її потрібно озвучити.
Ця мрія у мене виникла ще в шкільні роки, коли однокласниця розповідала, як вони з сім'єю об'їздили всю Україну автом з наметом. Я її не озвучувала, і навіть толком не формулювала, вона в мене спала десь у підсвідомості.
Аж поки три роки тому ми не поїхали на море автом через Умань і Меджибіж. А потім наступного року - Білгород-Дністровський і Первомайський музей ракетних військ - теж по дорозі. Торік ми вже свідомо мандрували Гуцульщиною і Закарпаттям, а цьогоріч - Тернопільщиною, зачепивши Рівненську і Волинську області.
Детальніше з фото писатиму згодом під замком, а зараз після розбору фото коротко.
16 пунктів за 6 днів, дві ночі в наметі, три в мотелях-готелях з різних причин.
КОпієчка наша не підвела, навіть порушила цього разу традицію серйзної поломки в перший день мандрівки. Чуток забарахлила в передостанній - але почистили контакти і поїхали далі.
Маршрут дещо відрізнявся від планованого: Рожнятів - Крилос - Галич - Бережани (+Рай) - Микулинці - Теребовля - Скалат - Збараж - Залізці - Вишневець - Кременець - Білокриниця - Остріг - Дубно - Тараканів - Олика - Луцьк - Львів.
Застереження для водіїв: за жодних обставин не скорочуйте по карті з Залізців на Вишнівець, ліпше таки через Почаїв. Якщо у вас щось трохи крихкіше нашої копійки - ви там просто не пройдете.
Ще одна нерекомендована дорога - скоротка на Дубно через Мізоч в об'їзд Рівного. По перше, там можна заблукати (що ми успішно і зробили) - так грамотно розставлено вказівники, і так гарно посилають місцеві (у кожного своє бачення оптимальної дороги), а по друге, там половина дороги - бруківка, що пам'ятає ще батюшку-царя.
Якщо їхатимете на Теребовлю, в якій жодного готелю, дуже раджу мотель і кафе Grand в селі Дружба дорогою з Микулинців. Обов'язково замовте вареники з вишнями - вас сильно здивують і якість, і кількість, і рахунок. А ночували ми там п'ятеро за 150 грн.
Я до останнього вагалася між мандрівкою і спокусою повалятися десь на Закарпатті, але зараз ні грама не шкодую, що вибрали мандрівку. Я отримую неймовірну насолоду від дороги, краєвидів, мотелів, ночівлі в наметі і придорожніх кафе. Діти, як виявилося, також.
Далі буде під замком. Якщо комусь кортить читати, а ще не в друзях - свистіть в коменти.
Ця мрія у мене виникла ще в шкільні роки, коли однокласниця розповідала, як вони з сім'єю об'їздили всю Україну автом з наметом. Я її не озвучувала, і навіть толком не формулювала, вона в мене спала десь у підсвідомості.
Аж поки три роки тому ми не поїхали на море автом через Умань і Меджибіж. А потім наступного року - Білгород-Дністровський і Первомайський музей ракетних військ - теж по дорозі. Торік ми вже свідомо мандрували Гуцульщиною і Закарпаттям, а цьогоріч - Тернопільщиною, зачепивши Рівненську і Волинську області.
Детальніше з фото писатиму згодом під замком, а зараз після розбору фото коротко.
16 пунктів за 6 днів, дві ночі в наметі, три в мотелях-готелях з різних причин.
КОпієчка наша не підвела, навіть порушила цього разу традицію серйзної поломки в перший день мандрівки. Чуток забарахлила в передостанній - але почистили контакти і поїхали далі.
Маршрут дещо відрізнявся від планованого: Рожнятів - Крилос - Галич - Бережани (+Рай) - Микулинці - Теребовля - Скалат - Збараж - Залізці - Вишневець - Кременець - Білокриниця - Остріг - Дубно - Тараканів - Олика - Луцьк - Львів.
Застереження для водіїв: за жодних обставин не скорочуйте по карті з Залізців на Вишнівець, ліпше таки через Почаїв. Якщо у вас щось трохи крихкіше нашої копійки - ви там просто не пройдете.
Ще одна нерекомендована дорога - скоротка на Дубно через Мізоч в об'їзд Рівного. По перше, там можна заблукати (що ми успішно і зробили) - так грамотно розставлено вказівники, і так гарно посилають місцеві (у кожного своє бачення оптимальної дороги), а по друге, там половина дороги - бруківка, що пам'ятає ще батюшку-царя.
Якщо їхатимете на Теребовлю, в якій жодного готелю, дуже раджу мотель і кафе Grand в селі Дружба дорогою з Микулинців. Обов'язково замовте вареники з вишнями - вас сильно здивують і якість, і кількість, і рахунок. А ночували ми там п'ятеро за 150 грн.
Я до останнього вагалася між мандрівкою і спокусою повалятися десь на Закарпатті, але зараз ні грама не шкодую, що вибрали мандрівку. Я отримую неймовірну насолоду від дороги, краєвидів, мотелів, ночівлі в наметі і придорожніх кафе. Діти, як виявилося, також.
Далі буде під замком. Якщо комусь кортить читати, а ще не в друзях - свистіть в коменти.
